Коли заходить мова про англійську літературу, у свідомості мільйонів читачів зазвичай услід за ім'ям Шекспіра випливає ім'я Чарльза Діккенса. Будучи всесвітньо популярними та улюбленими, Шекспір і Діккенс, напевно, з особливою яскравістю та ретельністю втілив англійський національний художній геній, особливості національного менталітету, багатство англійської мови.

Чарльз Діккенс  (1812-1870) ще за життя набув світової слави, став загальновизнаним класиком. Він  був критиком англійського суспільства, займався благодійництвом, віддавав багато сил видавничій справі й журналістиці, був чудовим оратором, обдарованим актором, спостережливим мандрівником і аматором довгих прогулянок, пристрасним організатором святкових розваг. Критики називали Ч.Діккенса великим поетом за легкість, з якою він володів словом, фразою, ритмом і образом, порівнюючи його майстерність лише із талантом Шекспіра. 16 романів письменника відбили складну еволюцію, яку він пройшов протягом творчого життя.

Романтик-мрійник, що прагнув Правди, суворий реаліст, який відобразив глибокі соціальні, політичні, економічні проблеми Англії. Впливу його творчості зазнали письменники Ф.М.Достоєвський, М.В.Гоголь, І.С. Тургенев та ін.

Творчість Чарльза Діккенса — найвище художнє втілення англійської традиції вікторіанської доби. За все ХІХ століття важко знайти таку глибинну природну близькість між письменником та його народом. Діккенс — чи не єдиний із західноєвропейських класиків, чиї суб'єктивні задуми цілком збігалися з духовними потребами епохи, а твори користувалися шаленою популярністю серед сучасників. Чарльз Діккенс відноситься до числа тих письменників, слава яких ніколи не меркнула ні при їх житті, ні після смерті.